Реєстраційна служба Мурованокуриловецького РУЮ

Відповідно до статті 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (далі - землекористувач).

Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

Право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності для сільськогосподарських потреб не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу.

1. Документи, що подаються для проведення державної реєстрації емфітевзису:

·     заява встановленої форми, яка визначена наказом Міністерства юстиції України від 17.04.2012 № 595/5 «Про впорядкування відносин, пов’язаних із державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;

·     документ, що посвідчує особу заявника (пред’являється), копія надається;

·     документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав;

·     документ про сплату державного мита (крім випадків, коли особа звільнена від сплати державного мита);

·     документи, що підтверджують виникнення*, перехід** або припинення емфітевзису***;

·     витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли в документі, що підтверджує виникнення, перехід або речового права на нерухоме майно, відсутні відомості про кадастровий номер земельної ділянки);

·     у разі подання заяви заінтересованою особою особисто така особа, крім документа, що посвідчує її особу, подає копію реєстраційного номера облікової картки платника податку згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків (крім випадків, коли фізична особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України);

·     у разі подання заяви уповноваженою особою така особа, крім документа, що посвідчує її особу, подає копію документа, що підтверджує її повноваження (див. стор.3);

·     у разі подання заяви уповноваженою особою, яка діє від імені фізичної особи, така особа також подає копію документа, що посвідчує особу, яку вона представляє, та копію реєстраційного номера облікової картки платника податку такої фізичної особи. (У разі коли фізична особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України, уповноважена особа подає органові державної реєстрації прав копію документа, що посвідчує особу, яку вона представляє).

2. Додаткові до основного пакету документи:

2.1. Якщо нерухоме майно перебуває в іпотеці або податковій заставі, заявник також подає документ, що підтверджує факт надання згоди іпотекодержателем або органом державної податкової служби на передачу майна для будівництва або інше визначення юридичної долі нерухомого майна, яке перебуває в іпотеці або податковій заставі.

2.2. Для проведення державної реєстрації емфітевзису на підставі договору, відповідно до якого емфітевзис виникає у зв'язку з настанням або ненастанням певної події, заявник також подає документ, що підтверджує факт настання або ненастання такої події.

* Документами, що підтверджують виникнення емфітевзису, є:

1) укладений в установленому законом порядку договір між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб;

2) інші документи, що підтверджують виникнення емфітевзису.

** Документами, що підтверджують перехід емфітевзису на нерухоме майно, є:

1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат. До таких договорів, зокрема, відноситься договір про купівлю або оренду емфітевзису, укладений між користувачем та третьою особою або інший договір за яким емфітевзис переходить до третіх осіб;

2) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат. Якщо умови договору з якого виник емфітевзис не забороняють користувачу передавати його іншим особам в порядку спадкування, таке свідоцтво буде посвідчувати виникнення емфітевзиса у спадкоємців користувача;

3) емфітевзис може переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва у випадку перетворення, об'єднання, приєднання, виділу або поділу юридичних осіб. Документом, який підтверджує перехід емфітевзису від одного суб’єкта господарювання до іншого буде:

3.1) у разі злиття, приєднання або перетворення юридичної особи - передавальний акт, затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, який прийняв рішення про злиття, приєднання або перетворення юридичної особи, та документ, що підтверджує факт передачі майна, щодо якого встановлено емфітевзис юридичній особі;

3.2) у разі поділу юридичної особи або виділу з неї нової юридичної особи - розподільчий баланс, затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, який прийняв рішення про поділ юридичної особи або виділ з неї нової юридичної особи, та документ, що підтверджує факт передачі майна, щодо якого встановлено емфітевзис юридичній особі;

4) емфітевзис може бути внесено засновником підприємства до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду) юридичної особи нерухомого майна. Документ, який підтверджує перехід емфітевзису до юридичної особи буде акт приймання-передачі об'єкта нерухомого майна, щодо якого у засновника існує емфітевзис або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду) юридичної особи;

5) у разі ліквідації юридичної особи документом, що посвідчує емфітевзис є ліквідаційний баланс, який затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, та договір, укладений між такими особами, про розподіл між ними нерухомого майна та речових прав на нього або рішення відповідного органу щодо подальшого використання такого майна;

6) якщо емфітевзис переходить від однієї особи до іншої у зв'язку з передачею речових прав на нерухоме майно фізичним та юридичним особам, що вийшли із складу засновників (учасників) юридичної особи за рішенням учасників або органу, уповноваженого на це установчими документами, перехід емфітевзису в такому разі може посвідчуватися рішенням уповноваженого на це установчими документами органу юридичної особи про передачу емфітевзиса фізичній або юридичній особі, що вийшла із складу засновників (учасників) юридичної особи, а також документом що підтверджує факт передачі такого майна фізичній або юридичній особі, що вийшла із складу засновників (учасників) юридичної особи;

7) інші документи, що підтверджують перехід емфітевзису.

*** Документами, що підтверджують припинення емфітевзису, є:

1) документ, який підтверджує факт настання обставини, з якою умови договору чи закону пов’язують припинення емфітевзису або договору взагалі, наприклад завершення строку договору, якщо умови договору або закон не передбачає його автоматичну пролонгацію на той самий строк, заява про відмову від емфітевзису тощо;

2) рішення суду про визнання договору або іншого правочину з якого виник емфітевзис недійсним, рішення суду про припинення емфітевзису тощо;

3) документом, який підтверджує викуп або примусове відчуження земельних ділянок, що перебувають в приватній власності, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності якщо щодо такого майна було встановлено емфітевзис є договір купівлі-продажу або договір міни, укладений за участю користувача об’єкту нерухомого майна або рішення суду про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені;

4) свідоцтво про смерть фізичної особи або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, яка підтверджує факт ліквідації юридичної особи, якщо відносини емфітевзису не передбачали правонаступництва;

5) договір або інший документ, згідно з яким землекористувач набуває право власності на земельну ділянку, щодо якої у нього існує емфітевзис;

6) інші документи, що підтверджують припинення емфітевзису.