| Щодо змін у законодавстві про оренду землі
12 лютого 2015 року Верховна Рада України ухвалила у другому читанні законопроект №1580 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)".
Вищезазначеним законопроектом передбачено внесення змін до деяких законодавчих актів, які стосуються оренди землі, а саме:
- у Земельному кодексі України у статті 22 пункт "а" частини третьої буде доповнено словами "фермерського господарства"; текст статті 33 буде викладено в такій редакції "1. Земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок"; у статті 93 частину четверту буде викладено в такій редакції "4. Строк оренди земельної ділянки не може перевищувати 50 років”; доповнено частиною десятою такого змісту “10. Строк оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства не може бути меншим як 7 років”;
- у Законі України "Про оренду землі" у частині четвертій статті 9 слово "продаж" буде замінено словом "відчуження"; статті 15 і 17 буде викладено в такій редакції "Стаття 15. Умови договору оренди землі. Істотними умовами договору оренди землі є: об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об’єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.
Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування)";
"Стаття 17. Передача об’єкта оренди. Об’єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом";
Частину третю статті 19 буде викладено в такій редакції "При передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років";
У статті 21 частину першу буде доповнено словами "згідно з договором оренди землі"; у частині другій слово "форма" буде замінено словом "умови";
Статтю 22 буде викладено в такій редакції "Стаття 22. Форма орендної плати. Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі";
- у Законі України "Про особисте селянське господарство" статтю 5 після частини третьої буде доповнено новою частиною такого змісту "Земельні ділянки особистого селянського господарства можуть використовуватися для ведення особистого селянського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства". Частину першу статті 6 після слова "належать" буде доповнено словами "земельні ділянки". Частину першу статті 7 після абзацу другого буде доповнено новим абзацом такого змісту "передавати земельні ділянки особистого селянського господарства фізичним або юридичним особам в оренду відповідно до закону".
Крім того законопроектом №1580 передбачено внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а саме:
1) частину першу статті 9 буде викладено в такій редакції "1. Державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу освіту та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Міністерством юстиції України. У випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт. Умови оплати праці державного реєстратора визначаються Кабінетом Міністрів України згідно із законодавством. Повноваження державного реєстратора, передбачені цим Законом, з видачі та прийому документів можуть виконувати посадові особи органів місцевого самоврядування, адміністратори центрів надання адміністративних послуг, нотаріуси";
2) статтю 29 буде викладено в такій редакції "Стаття 29. Плата за проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, внесення змін до записів Державного реєстру прав та надання інформації з Державного реєстру прав. 1. За державну реєстрацію прав справляється адміністративних збір у такому розмірі: 1) за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно: для фізичних осіб: щодо розташованих на земельних ділянках об’єктів нерухомого майна площею до 100 квадратних метрів — 0,07 мінімальної заробітної плати; щодо розташованих на земельних ділянках об’єктів нерухомого майна площею до 200 квадратних метрів — 0,1 мінімальної заробітної плати; щодо розташованих на земельних ділянках об’єктів нерухомого майна площею більше 200 квадратних метрів — 0,2 мінімальної заробітної плати; щодо земельних ділянок — 0,1 мінімальної заробітної плати; для юридичних осіб: щодо об’єктів нерухомого майна площею до 500 квадратних метрів — 0,3 мінімальної заробітної плати; щодо об’єктів нерухомого майна площею понад 500 квадратних метрів — 0,6 мінімальної заробітної плати; щодо об’єктів нерухомого майна площею понад 5000 квадратних метрів — 1,4 мінімальної заробітної плати; 2) за державну реєстрацію іншого речового права на нерухоме майно, крім права оренди землі, — 25 відсотків розміру адміністративного збору за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно; 3) за державну реєстрацію обтяження права на нерухоме майно — 0,07 мінімальної заробітної плати; 4) за державну реєстрацію права оренди земельної ділянки — 0,06 мінімальної заробітної плати; 5) за внесення змін до записів Державного реєстру прав, у тому числі виправлення технічної помилки, допущеної з вини заявника, — 0,04 мінімальної заробітної плати. Адміністративний збір справляється у відповідному розрахунку від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому подаються відповідні документи для проведення державної реєстрації прав. 2. Органи державної реєстрації прав та органи місцевого самоврядування звільняються від сплати адміністративного збору. 3. При проведенні державної реєстрації прав заявник, окрім адміністративного збору, сплачує за отримання витягу з Державного реєстру прав. 4. У разі відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень адміністративний збір не повертається, а плата за надання витягу з Державного реєстру прав підлягає поверненню. У разі відкликання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень адміністративний збір та плата за надання витягу з Державного реєстру прав підлягають поверненню. 5. Розмір плати за надання інформації з Державного реєстру прав та порядок її використання встановлюються Кабінетом Міністрів України. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, суди, органи внутрішніх справ, органи прокуратури, органи Служби безпеки України звільняються від плати за надання інформації з Державного реєстру прав у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом".
Також у Законі України "Про адміністративні послуги" частину восьму статті 12 буде викладено в такій редакції "8. Суб’єктам надання адміністративних послуг забороняється приймати заяви, видавати суб’єктам звернень оформлені результати надання адміністративних послуг (у тому числі рішень про відмову в наданні адміністративних послуг), якщо такі послуги надаються через центри надання адміністративних послуг, крім випадків подання заяв через Єдиний державний портал адміністративних послуг". Частину четверту статті 17 буде викладено в такій редакції "4. Порядок ведення, вимоги щодо функціональних можливостей Єдиного державного порталу адміністративних послуг, а також заходи та строки щодо його поетапного впровадження визначаються Кабінетом Міністрів України. При цьому Єдиний державний портал адміністративних послуг повинен забезпечувати: 1) доступ суб’єктів звернення до інформації про адміністративні послуги та про суб’єктів надання адміністративних послуг; 2) доступність для завантаження і заповнення в електронній формі заяв та інших документів, необхідних для отримання адміністративних послуг; 3) можливість подання суб’єктами звернення заяви за допомогою засобів телекомунікаційного зв’язку; 4) можливість отримання суб’єктами звернення інформації про хід розгляду їхніх заяв; 5) можливість отримання суб’єктами звернення за допомогою засобів телекомунікаційного зв’язку результатів надання адміністративних послуг; 6) можливість здійснення суб’єктами звернення оплати за надання адміністративної послуги дистанційно, в електронній формі”.
|